Дуб Сергій Володимирович — приватний виконавець у Київ контакти відгуки телефон

Це не шукати відгуки, а встановити фактичні параметри вашого виконавчого провадження. Без номера в автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавчого документа і постанови про арешт будь-які перемовини залишаються розмовою наосліп. У моїй практиці клієнт часто впевнений, що «арештував рахунок саме цей виконавець», хоча насправді провадження веде інша особа або діяльність виконавця вже припинена, а справи передані тимчасовому приватному виконавцю. Тому спершу фіксуємо: хто стягувач, який виконавчий документ став підставою, яка сума заявлена до стягнення і коли відкрито провадження. Далі перевіряємо, чи діє виконавець і чи має він повноваження вести саме вашу справу на момент звернення. Лише після цього має сенс думати про заяву, скаргу чи позов, бо обраний інструмент прямо залежить від цих вихідних даних. Помилка на цьому етапі коштує тижнів, протягом яких арешт залишається чинним і блокує ваші кошти або майно.

Бо від неї залежить, куди подавати документи і чи взагалі правильно визначено відповідальну особу. Нижче розглянемо чотири ключові кроки, які я проходжу з кожним клієнтом перед будь-якою активною дією.

Перед дзвінком або поданням заяви треба переконатися, що приватний виконаець діє, що його діяльність не припинена і хто саме веде його провадження на цей момент. В джерелі Асоціації приватних виконавців України щодо Дуба Сергія Володимировича згадано, що тимчасовим приватним виконавцем зазначений Лисенко Сергій Олексійович, проте цю інформацію обов’язково слід перевірити в офіційному реєстрі Міністерства юстиції України перед поданням документів. Якщо діяльність виконавця припинена, ваші заяви і скарги треба адресувати вже тимчасовому приватному виконавцю, який прийняв справи, інакше документ піде «в нікуди». Статус особи прямо впливає на адресата, строки і навіть на спосіб подальшого оскарження. Тому статус я перевіряю першим, а вже потім збираю решту відомостей.

Автоматизована система виконавчого провадження дозволяє знайти номер вашого провадження, дату його відкриття, дані стягувача і боржника, суму стягнення, відповідального виконавця та перелік винесених документів. Саме цей номер АСВП ви вказуватимете у кожній заяві, скарзі і позові, тож без нього коректне звернення фізично неможливе. У моїй практиці буває, що боржник дізнається про провадження лише після арешту картки, і тоді номер АСВП стає першою ниткою, за якою розкручується вся справа. Звіривши суму в системі з тією, що списана з рахунку, нерідко виявляємо розбіжності у виконавчому зборі чи витратах. Ці дані фіксуйте письмово, бо вони знадобляться для розрахунку і для обґрунтування ваших вимог.

Наявність вашого прізвища в Єдиному реєстрі боржників впливає набагато ширше, ніж просто арешт одного рахунку. Поки запис активний, банки можуть відмовляти в операціях, нотаріус не посвідчить низку правочинів, а реєстрація майна і транспортних засобів буде заблокована. Це означає, що навіть після часткового вирішення питання боржник стикається з обмеженнями в угодах, кредитуванні та розпорядженні власністю. У моїй практиці клієнти часто дізнаються про реєстр саме в момент відмови нотаріуса оформити продажу квартири чи авто. Тому перевірка реєстру боржників йде поруч із перевіркою АСВП, а не після неї. Розуміючи весь обсяг обмежень, ви точніше оцінюєте терміновість дій і обираєте, що знімати в першу чергу.

Щоб діяти юридично, а не на здогадках, потрібно запросити у приватного виконавця копії ключових документів. Йдеться про постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт коштів або майна, розрахунок суми стягнення і сам виконавчий документ, на підставі якого все відбувається. Без цих паперів ви не доведете ні помилку у сумі, ні неправомірність арешту, ні факт повної сплати боргу. У моїй практиці саме відсутність постанови про зняття арешту найчастіше стає причиною того, що картка залишається заблокованою навіть після оплати. Тому копії постанов я запитую офіційно, з фіксацією дати подання запиту, аби потім контролювати строк відповіді.

Тож розуміння його джерела допомагає обрати правильний шлях захисту. У цьому розділі розберемо три опори будь-якого арешту: виконавчий документ, постанову про арешт та структуру суми стягнення.

Виконавче провадження відкривається не за бажанням виконавця, а на підставі виконавчого документа, який надійшов від стягувача. Таким документом може бути рішення суду, що набрало законної сили, виконавчий лист, судовий наказ або виконавчий напис нотаріуса. Кожен із цих документів має власну природу і власні підстави для оскарження, тому перше питання боржника завжди: на чому саме ґрунтується стягнення. У моїй практиці трапляється, що людина взагалі не була належно повідомлена про судовий розгляд, і тоді захист починається не з виконавця, а з оскарження самого рішення чи наказу. Сума, строки і навіть допустимість арешту прямо залежить від типу виконавчого документа. Тому копію виконавчого документа я завжди отримую і вивчаю окремо.

Арешт застосовується приватним виконавцем для забезпечення реального виконання рішення, щоб боржник не вивів кошти і не відчужив майно до завершення стягнення. Оформлюється він постановою, в якій мають бути зазначені підстава, обсяг і об’єкт арешту, а копія надсилається сторонам. Саме ця постанова є відправною точкою для будь-якого оскарження або вимоги про зняття арешту. На підставі Закону України «Про виконавче провадження» арешт і його зняття є окремими процесуальними діями, які оформлюються самостійними постановами. У моїй практиці помилкою боржника часто стає віра в те, що арешт «спаде сам», хоча юридично потрібна окрема постанова про зняття арешту. Тому постанову про арешт треба не лише отримати, а й уважно звірити з фактичним станом справи.

Сума, через яку накладено арешт, майже ніколи не дорівнює лише «тілу» боргу. До неї додаються основна винагорода приватного виконавця, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, а подеколи й штрафні санкції. Перевірка кожної складової часто дає економію, бо саме тут трапляються нарахування, які боржник може оспорити або уточнити. У моїй практиці після детального розрахунку нерідко з’ясовується, що частина суми вже сплачена, а арешт залишився на повну суму через неоновлені дані. Звіряти треба основний борг, винагороду, збір і витрати окремими рядками, а не загальною цифрою. Маючи такий розрахунок на руках, ви зможете аргументовано вимагати перерахунку і часткового або повного зняття арешту.

Повна сплата боргу, спеціальний режим рахунку або помилка виконавця вимагають різних дій і різного пакета документів. Розглянемо три типові ситуації, з якими найчастіше звертаються боржники.

Коли борг погашено повністю, для зняття арешту з рахунку потрібно надати приватному виконавцю підтвердження сплати всієї суми, включно з витратами і винагородою. Лише після цього ви маєте право вимагати винесення постанови про зняття арешту, бо автоматично блокування не зникає. У моїй практиці саме на цьому етапі губиться найбільше часу: гроші сплачені, а постанови немає, і картка лишається замороженою. Тому в призначенні платежу важливо коректно вказувати номер виконавчого провадження, аби кошти зарахувалися правильно. Отримавши постанову про зняття арешту, проконтролюйте, що дані оновлені і в банку, і в реєстрах.

Окремі рахунки мають спеціальний режим або захищені законом від звернення стягнення, і це підстава для зняття арешту навіть без сплати боргу. Щоб виконавець зняв арешт, потрібно подати документи, які підтверджують спеціальний режим рахунку або заборону стягнення на такі кошти. Судові матеріали свідчать, що приватний виконавець може зняти арешт із рахунку за документального підтвердження спеціального режиму або заборони звернення стягнення на ці кошти, на що вказує, зокрема, рішення № 116901922 від 08.02.2024. У моїй практиці це стосується соціальних виплат, аліментів та цільових коштів, які помилково потрапляють під загальний арешт. Тому довідку банку про режим рахунку я готую завчасно і додаю до заяви. Документальне підтвердження тут важливіше за будь-які усні пояснення.

Помилковий арешт трапляється, коли під стягнення потрапляє чужий рахунок або кошти особи, яка не є боржником у цьому провадженні. У такому разі потрібно ретельно звірити дані боржника, РНОКПП, номер рахунку, суму, виконавчий документ і підставу арешту. Якщо ідентифікаційні дані не збігаються, це пряма підстава вимагати негайного зняття арешту і виправлення помилки. У моїй практиці помилки в РНОКПП або збіг прізвищ призводять до блокування рахунків абсолютно сторонніх людей. Тому всі розбіжності фіксуйте письмово і додавайте докази належності рахунку саме вам. Чим точніше задокументована помилка, тим швидше виконавець або суд її усуне.

Та офіційні роз’яснення системи безоплатної правничої допомоги: якщо після отримання підтверджувальних документів приватний виконавець не зняв арешт, його бездіяльність можна оскаржити. Щодо приватного виконавця офіційні джерела рекомендують звертатися до Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України при оскарженні бездіяльності. Загальний алгоритм передбаляє спершу подання документів виконавцю, далі контроль строку, і лише потім скаргу чи позов, якщо арешт не знято. У моїй практиці саме послідовність дій вирішує результат, бо передчасний позов суд може залишити без розгляду через незавершену досудову процедуру. Нижче розберемо три найпоширеніші види арешту майна. Кожен із них має свою специфіку перевірки і свій набір документів для зняття.

Арешт автомобіля зазвичай супроводжується забороною відчуження, а інколи й оголошенням транспортного засобу в розшук. Перевірити треба постанову про арешт, відомості сервісного центру МВС і наявність заборони реєстраційних дій. Якщо арешт пов’язаний із виконавчим провадженням, зняття можливе після усунення підстави, наприклад сплати боргу або підтвердження неправомірності арешту. У моїй практиці боржники дізнаються про арешт авто лише при спробі переоформлення в сервісному центрі МВС. Тому статус транспортного засобу варто перевіряти заздалегідь, не чекаючи моменту продажу.

Арешт нерухомості відображається в Державному реєстрі речових прав і блокує продаж, дарування та інші правочини. Перевірити необхідно підставу арешту, наявність судової заборони і прив’язку до конкретного виконавчого провадження. Зняття арешту з квартири або будинку потребує постанови виконавця або судового рішення залежно від підстави обтяження. У моїй практиці саме нерухомість найчастіше арештовується як забезпечення великих сум стягнення. Тому витяг з реєстру речових прав я замовляю першим, щоб бачити точну підставу обтяження.

Якщо арештоване майно належить іншій особі, а не боржнику, питання вирішується не заявою виконавцю, а позовом про визнання права власності та зняття арешту. Власник має довести своє право на майно належними документами, бо інакше арешт залишиться чинним. У моїй практиці це класична ситуація, коли під арешт потрапляє майно члена сім’ї або співвласника. Звичайна заява тут не спрацює, потрібен саме судовий шлях через позов третьої особи. Тому документи про право власності збираються заздалегідь і подаються до суду разом із позовом.

Який доречний, коли підстава для зняття арешту або виправлення помилки очевидна і підтверджена документами. Подавати її варто, коли борг сплачено, коли рахунок має спеціальний режим, коли потрібні копії постанов або коли в даних боржника є помилка. Алгоритм простий і логічний, тож його варто дотримуватись послідовно.

1. Вказати номер виконавчого провадження за даними АСВП.
2. Чітко описати прохання: зняти арешт, надати копії, закінчити провадження або виправити помилку.
3. Додати докази: квитанції про сплату, довідку про спеціальний режим рахунку, документи на майно.
4. Подати заяву з підтвердженням вручення або поштовим відправленням з описом вкладення.
5. Контролювати строк відповіді й фіксувати бездіяльність, якщо реакції немає.

Така заява економить час і часто вирішує питання без суду, якщо підстава беззаперечна. Але якщо виконавець мовчить або відмовляє безпідставно, заява стає доказом того, що ви проходили досудову процедуру. У моїй практиці саме письмова заява з підтвердженням подання згодом рятує справу в суді. Тому усні прохання я не використовую ніколи, лише письмові з фіксацією.

Або коли дії виконавця є відверто незаконними. Важливо відрізняти бездіяльність від активних протиправних дій, бо від цього залежить формулювання скарги. Розглянемо обидва випадки і органи, до яких варто звертатися.

Бездіяльність приватного виконавця це коли він не відповідає на заяву, не виносить постанову, не знімає арешт після сплати боргу або ігнорує надані документи. Така поведінка прямо порушує права сторони виконавчого провадження і є самостійною підставою для скарги. У моїй практиці бездіяльність найчастіше проявляється саме у відмові вчасно зняти арешт після погашення боргу. Фіксувати її треба через сплив розумного строку після подання заяви з підтвердженням вручення. Маючи докази подання і відсутності реакції, ви отримуєте сильну позицію для скарги або суду.

Незаконні дії виконавця це арешт спеціального рахунку, арешт майна особи, яка не є боржником, нарахування неправильної суми або порушення процедури повідомлення сторони. На відміну від бездіяльності, тут оскаржується конкретна дія чи постанова, яка вже завдала шкоди. У моїй практиці найчастіше оскаржуються саме арешти соціальних і зарплатних рахунків понад допустимі межі. Кожне порушення треба підкріпити документом, який доводить його незаконність. Чим конкретніше сформульоване порушення, тим вищі шанси на швидке скасування дії.

Скаргу на приватного виконавця можна спрямувати до Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України або до суду залежно від характеру порушення. Для приватного виконавця офіційні роз’яснення безоплатної правничої допомоги рекомендують звертатися до Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України при оскарженні бездіяльності. Вибір адресата залежить від того, чи йдеться про дисциплінарний аспект, чи про процесуальне оскарження конкретної постанови. У моїй практиці ефективним буває паралельне звернення: дисциплінарне до профільних органів і процесуальне до суду. Так боржник тисне на ситуацію одночасно з двох боків. Головне не плутати ці канали між собою, бо в кожного своя процедура і строки.

І деякі ситуації від початку є судовими. Суд потрібен, коли оскаржуються дії або бездіяльність, коли майно належить не боржнику або коли провадження старе чи втрачене. Розберемо ці три випадки, щоб ви не витрачали час на заяви там, де потрібен позов.

Якщо боржник є стороною виконавчого провадження, оскарження дій або бездіяльності приватного виконавця відбувається у визначеному процесуальному порядку. Це означає, що скарга подається до суду в межах справи, а не у формі окремого вільного звернення. У моїй практиці саме процесуальне оскарження дає змогу скасувати незаконну постанову про арешт. Підставою стає підтверджена бездіяльність або порушення процедури з боку виконавця. Тому перед подачею я завжди звіряю, який саме порядок оскарження застосовний у конкретній справі.

Коли арештоване майно належить не боржнику, а третій особі, захист відбувається через позов про визнання права власності та зняття арешту. Така особа не є стороною провадження, тож скарга на виконавця їй не підходить, потрібен саме позов. У моїй практиці позови третіх осіб стосуються спільного майна подружжя і майна родичів боржника. Позивач має довести своє право власності належними правовстановлюючими документами. Лише в такому форматі суд може зняти арешт з майна, що не належить боржнику.

Окремої уваги потребують ситуації зі старим або втраченим виконавчим провадженням, коли документи відсутні, а арешт чомусь діє. Тут спершу треба з’ясувати належний спосіб захисту, бо звичайний позов підходить далеко не завжди. У моїй практиці такі справи вимагають відновлення матеріалів і встановлення, хто є чинним виконавцем. Помилковий вибір способу захисту призводить до відмови суду і втрати часу. Тому з подібними провадженнями я завжди починаю з аналізу, а не з готового шаблону позову.

А арешт можна зняти за наявності належних доказів. Нижче наведено орієнтири з офіційних судових реєстрів, які допомагають зрозуміти логіку судів. Кожен приклад ілюструє окремий тип спору, з яким стикаються боржники і власники майна.

У цій справі суд розглядав скаргу на бездіяльність приватного виконавця, скасування постанов про арешт майна боржника і зобов’язання зняти арешт коштів на рахунку. Позиція суду підтверджує, що бездіяльність виконавця може бути предметом судового контролю, а арешт скасований судовим рішенням. Для боржника це означає, що мовчання виконавця після сплати боргу не є безвихіддю. У моїй практиці такі рішення стають аргументом, що суд готовий зобов’язати виконавця діяти. Тому документально зафіксована бездіяльність відкриває шлях до судового зняття арешту.

Це рішення ілюструє, що підставою для зняття арешту з коштів може бути документальне підтвердження спеціального режиму рахунку або заборони звернення стягнення на такі кошти. Воно прямо підтримує позицію боржника, чиї соціальні чи цільові кошти помилково потрапили під арешт. Для практики це означає, що довідка про режим рахунку має реальну юридичну вагу. У моїй практиці саме посилання на подібні рішення прискорює зняття арешту з захищених коштів. Тому документ про спеціальний режим я завжди готую завчасно.

Офіційні джерела вказують, що боржник має право звертатися до суду з позовом про зняття арешту або зі скаргою на дії виконавця, але вибір способу захисту залежить від статусу особи й характеру порушення. Це підкреслює, що однакових рецептів немає, і форму захисту треба підбирати під конкретну ситуацію. У моїй практиці помилковий вибір між скаргою і позовом часто коштує клієнту відмови суду. Сторона провадження зазвичай скаржиться, а третя особа подає позов. Тому статус особи я визначаю до того, як обираю інструмент захисту.

Коли майно належить особі, яка не є боржником, така особа має довести своє право власності й неправомірність арешту. Без належних правовстановлюючих документів суд не зніме арешт, навіть якщо фактично майно справді чуже. У моїй практиці це найчастіше стосується автомобілів і нерухомості, оформлених на родичів. Доказування власності тут є центральним питанням усієї справи. Тому пакет документів про право власності формується ще до подання позову.

Робота з приватним виконавцем тримається на документах, і чим повніший пакет, тим швидший і передбачуваніший результат. Без належних паперів навіть обґрунтована вимога залишиться без задоволення, бо виконавець діє на підставі доказів, а не слів. Нижче наведено перелік, який я рекомендую зібрати заздалегідь.

Для роботи з приватним виконавцем зазвичай потрібні: паспорт і РНОКПП, номер виконавчого провадження в АСВП, постанова про відкриття провадження, постанова про арешт, виконавчий документ, квитанції про сплату, банківська довідка про спеціальний режим рахунку, документи на майно, витяг з Державного реєстру речових прав, листування з виконавцем і докази подання заяви. Кожен документ закриває окреме питання: квитанції доводять сплату, довідка банку підтверджує захищений режим, витяг з реєстру показує підставу обтяження. У моїй практиці саме повний пакет документів дозволяє зняти арешт без суду в більшості простих ситуацій. Відсутність хоча б одного ключового паперу затягує справу на тижні. Тому документи я збираю системно, а не по одному в міру запитів виконавця.

Більшість затримок у знятті арешту виникають не через виконавця, а через типові помилки самого боржника. Розуміння цих помилок економить час і нерви, бо дозволяє діяти правильно з першого кроку. Нижче зібрані найпоширеніші з них, які я бачу в реальних справах.

Боржники найчастіше шукають лише телефон виконавця без жодних документів, платять без зазначення призначення платежу, чекають на автоматичне зняття арешту, подають усні прохання замість письмових, ігнорують строки оскарження і плутають заяву виконавцю з судовою скаргою. Кожна з цих помилок має ціну: платіж без призначення може не зарахуватися в потрібне провадження, а очікування «само спаде» залишає картку заблокованою місяцями. У моїй практиці саме усні прохання і відсутність підтвердження подання найчастіше руйнують позицію боржника. Письмова форма, коректне призначення платежу і контроль строків знімають більшість цих ризиків. Тому я завжди раджу діяти документально й послідовно, а не імпульсивно. Так навіть складна справ а зберігає шанс на швидке вирішення.

У моїй практиці робота з приватним виконавцем починається не з пошуку відгуків чи емоційного дзвінка, а з перевірки документів. Я вважаю помилкою просити зняти арешт усно, не маючи постанови, номера АСВП, підтвердження оплати чи довідки про спеціальний режим рахунку. У реальних справах арешт може залишатися навіть після сплати боргу, якщо боржник не отримав постанову про зняття арешту і не проконтролював оновлення даних. Тому спершу треба перевірити виконавчий документ, суму, статус виконавця, постанови і підстави арешту, а вже потім обирати правильний шлях. Це може бути заява виконавцю, скарга до Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України, судова скарга або позов про зняття арешту з майна. Контакти приватного виконавця Дуба Сергія Володимировича уточнюються, тож головну роль відіграють саме документи й послідовність дій, а не телефонна розмова.