Адвокат антиколектор захистить від дзвінків МФО і колекторів

Будемо раді вашому відгуку

Часті запитання від клієнтів

Що робити, якщо дзвонять 3 особам?

1. З’ясувати, на якій підставі колектори здійснюють дзвінки

1. Вимагайте від колектора чіткої інформації, на яких правових засадах він діє, та звідки отримав контакти третіх осіб.
2. За Законом України “Про захист персональних даних” (№ 2297-VI від 01.06.2010 р.) будь-яка обробка чи поширення персональних даних без згоди особи є незаконною (ст. 6, 7). Тобто якщо треті особи не давали згоду на розголошення чи використання своїх персональних даних (номер телефону, ПІБ тощо), колектор не має права їм дзвонити.

2. Повідомити колекторів про припинення неправомірних дій

1. Вимагайте від колекторів припинити телефонні контакти з третіми особами, якщо вони не є поручителями/гарантами за договором.
2. Наголошуйте, що продовження таких дзвінків може бути розцінене як порушення закону про захист персональних даних, а також може містити ознаки тиску, психологічного примусу або навіть погроз.

3. Звернутися із офіційною скаргою

1. Якщо колектори не реагують на усні звернення, надсилайте письмову претензію (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) до колекторської компанії та/або фінансової установи (банку чи МФО), за дорученням якої діє колектор.
2. У скарзі посилайтеся на норми:
3. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (особливо нові норми, введені Законом України № 1349-IX від 19.03.2021 р., що регулюють діяльність колекторських компаній);
4. Закон України “Про захист прав споживачів” (якщо йдеться про споживчий кредит);
5. Закон України “Про захист персональних даних” (якщо колектори використовують/розголошують дані без згоди).

4. Звернутися до контролюючих органів

1. Національний банк України (НБУ) нині здійснює нагляд за дотриманням колекторами вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг.
2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсман) – стосовно порушення права на приватність та захист персональних даних.
3. До поліції – якщо мають місце погрози, шантаж, вимагання чи інші дії, що можуть підпадати під склад кримінальних правопорушень (Кримінальний кодекс України, ст. 189 «Вимагання», ст. 355 «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань» тощо).

5. Збирати докази незаконних дій

1. Фіксуйте дзвінки: можна записувати розмови, зберігати скриншоти дзвінків або повідомлень.
2. Зберігайте листування (SMS, месенджери, електронна пошта), якщо воно містить елементи тиску чи погроз.

6. Звернутися до суду за захистом

1. Якщо колекторська компанія продовжує дзвонити третім особам і порушує їхні права, можна звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
2. Якщо колектори розголошували конфіденційну інформацію без згоди, це також є порушенням Закону України “Про захист персональних даних”, і в судовому порядку можна вимагати припинити таку обробку даних та відшкодувати завдану шкоду.

Чи варто питати поради на форумі?

Відповідаючи на це питання, слід враховувати кілька важливих моментів:

1. Наявність шахрайства. На форумах з «антиколекторською» тематикою (зокрема і так званий «Антиколлектор») часто можна натрапити на користувачів-шахраїв, які пропонують «легкі та швидкі» шляхи розв’язання проблем із боргами. Насправді вони можуть вимагати передоплату за свої «послуги» або випитувати конфіденційну інформацію, яку потім використовують у власних корисливих цілях.

2. Ненадійне адміністрування. Багато подібних форумів адмініструються невідомими особами з непевною репутацією. Вони можуть не тільки не реагувати на випадки шахрайства, а й самі бути причетними до сумнівних схем, що створює додаткові ризики для користувачів.

3. Відсутність перевіреної юридичної експертизи. Коментарі та поради на форумах не завжди надають фахові юристи чи адвокати. Часто це «історії з життя» або «народні поради», які можуть бути застарілими, помилковими чи просто небезпечними для реалізації.

4. Ризик розголошення персональних даних. Деякі «допоміжники» можуть просити деталі вашої справи, копії договорів, паспортні дані чи іншу конфіденційну інформацію. Подібна інформація без належного захисту може потрапити до рук шахраїв і завдати чимало клопотів.

Коли банки продають вимоги коллекторам?

Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом»,

відповідає загальній нормі Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зокрема статті 512 та суміжних статей (ст. 513–519 ЦК України), які регулюють відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов’язанні.

1. Суть норми

• Без згоди боржника означає, що кредитор може передати своє право вимоги іншій особі (наприклад, колекторській чи факторинговій компанії) без необхідності отримувати згоду самого боржника.
• Проте виключення можуть бути передбачені:
• Законом: окремі види зобов’язань чи спеціальне законодавство можуть вимагати погодження боржника або встановлювати інші умови.
• Договором: якщо у вашому кредитному (чи іншому) договорі прямо прописано, що заміна кредитора не може відбутися без згоди боржника, або ж встановлені додаткові процедури такої заміни.

2. Договір факторингу або відступлення права вимоги

• Найбільш поширені випадки заміни кредитора у фінансових відносинах пов’язані з факторингом (ст. 1077–1082 ЦК України) та відступленням права вимоги (ст. 512–519 ЦК України).
• У таких випадках банк (чи інший початковий кредитор) передає (продає) свої права вимоги щодо боргу колекторській або факторинговій компанії.
• Важливо пам’ятати, що боржника в будь-якому разі мають повідомити про таку заміну (ст. 516 ЦК України), аби новий кредитор міг належно вимагати виконання зобов’язання.

3. Наслідки для боржника

• Боржник зобов’язаний виконувати вимогу вже не первинному кредитору (банку чи фінансовій установі), а новому (колекторській чи факторинговій компанії).
• Якщо боржнику не було надано повідомлення про заміну кредитора, він може виконати зобов’язання старому кредитору (за звичкою, не знаючи про заміну), і таке виконання може бути визнане належним (ст. 516 ч. 2 ЦК України).
• Проте, щойно боржник дізнався про перехід права вимоги – усі подальші платежі повинні відбуватися на рахунок нового кредитора.

4. Термін позовної давності

• При заміні кредитора строки позовної давності не змінюються та залишаються тими самими, що й були для початкового кредитора.
• Загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦК України), але можуть бути винятки (5 або навіть 10 років – залежно від виду та умов зобов’язання).
• Якщо строк позовної давності сплив, боржник може заявити про це в суді, і позов кредитора (у тому числі нового) може бути залишено без задоволення.

чи мають право колектори приходити додому?

Норми законодавства, які обмежують дії колекторів

1. Стаття 30 Конституції України гарантує недоторканність житла. Ніхто не має права проникати до житла чи іншого володіння особи проти її волі, крім випадків, передбачених законом (наприклад, за рішенням суду чи в разі невідкладних обставин).
2. Стаття 162 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла. Якщо колектор або будь-яка інша особа намагається проникнути у ваше житло без вашої згоди або законних підстав, це може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення.
3. Закон України “Про споживче кредитування” у редакції, зміненій Законом № 1349-IX від 19.03.2021, запроваджує вимоги до етичної поведінки колекторських компаній. Зокрема, забороняються погрози, шантаж, тиск та інші способи неправомірного впливу на боржника.
4. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та підзаконні акти Національного банку України встановлюють вимоги до колекторських компаній, зокрема щодо отримання ліцензії і дотримання етичних норм у роботі з боржниками.

що буде якщо не платити колекторам?

1. Постійні дзвінки та вимоги про сплату

Телефонні дзвінки та повідомлення

• Колектори часто телефонують боржникам (іноді й їхнім родичам чи знайомим) з метою психологічного тиску, нагадуючи про заборгованість і вимагаючи оплату.
• Часто дзвінки можуть бути надмірними й набридливими. Однак законодавство України (зокрема, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», постанова НБУ № 100 про діяльність колекторів) встановлює норми «етичної поведінки» колекторів: обмежує час і періодичність дзвінків, забороняє погрози, шантаж тощо.
  
  Погрози та шантаж
• Нерідко колектори, порушуючи норми закону, вдаються до погроз (судами, правоохоронними органами, «вилученням» майна та ін.).
• Якщо такі дії виходять за межі законних методів, можуть містити склад кримінального правопорушення (наприклад, ст. 355 КК України «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань», ст. 189 КК України «Вимагання»).
• У разі погроз потрібно фіксувати їх (записи розмов, скриншоти повідомлень) і за необхідності звертатись до поліції.Незаконні вимоги до третіх осіб
• Колектори можуть дзвонити родичам, колегам або друзям боржника, тиснучи на них. Проте це протизаконно, оскільки особа, яка не є поручителем/співборжником, не відповідає за ваш борг. Крім того, це може порушувати Закон України «Про захист персональних даних» у частині незаконної обробки та поширення персональної інформації.

Можливий судовий розгляд

Подання позову в суд

• Якщо досудове врегулювання не дає результату, колектор (новий кредитор) може звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості.
• У суді кредитор повинен довести наявність та розмір боргу, а також свою правомірність вимоги (пред’явити договір факторингу або відступлення права вимоги, кредитний договір тощо).

що робити якщо колектори подали до суду?

• Не ігноруйте офіційні документи та судові виклики.
• Уважно вивчіть позовну заяву, перевірте право вимоги колектора, суму боргу та строки позовної давності.
• Підготуйте відзив (заперечення) і, за можливості, зверніться до кваліфікованого юриста.
• Відвідуйте судові засідання й активно захищайтеся (надавайте докази, аргументи).
• Якщо програли суд – виконавче провадження може призвести до арешту майна та інших заходів примусового стягнення. Утім, навіть на цьому етапі можна шукати мирне вирішення (реструктуризація, розстрочка виконання рішення суду, мирові угоди).

чи можуть колектори нараховувати відсотки?

Колектори не мають права самостійно нараховувати відсотки або змінювати суму боргу. Вони можуть лише вимагати повернення боргу відповідно до умов кредитного договору, який ви підписали з банком або фінансовою установою.

Коли можуть нараховуватися відсотки?

1. Якщо це передбачено вашим кредитним договором – банк або кредитор може нараховувати відсотки, пеню та штрафи за прострочення платежів. Колектори лише стягують уже сформований борг.
2. Якщо колектори викупили борг – у разі продажу боргу фінансовій компанії новий кредитор має право стягувати заборгованість, але тільки в межах передбачених договором умов

як позбутися дзвінків колекторів і подати скаргу?

Залишите заявку і отримаєте інструкцію в подарунок!

Ми працюємо по всій Україні.
Наші представництва є в містах:

Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця, Херсон, Полтава, Чернігів, Черкаси, Суми, Хмельницький, Житомир, Кам’янське, Кропивницький, Рівне, Чернівці, Кременчук, Тернопіль, Івано-Франківськ, Луцьк, Біла Церква, Мелітополь, Нікополь, Павлоград, Ужгород, Бровари, Ізмаїл, Мукачево, Дрогобич, Ніжин, Червоноград, Первомайськ, Сміла, Калуш, Коростень, Ковель, Прилуки, Лозова, Стрий, Коломия, Звягель, Енергодар, Ізюм, Чорноморськ, Бориспіль, Нововолинськ, Жовті Води, Лубни, Нова Каховка, Фастів, Білгород-Дністровський, Горішні Плавні, Ромни, Охтирка.